Міжнародний День Волонтера

Українські волонтери – феномен людей, які люблять свою землю й своїх людей. Вони не знають слова «не можу», не бояться фрази «маємо лише 24 години», а інколи знаходять те, чого, здається, просто не існує, й готові доставити це з космосу).

Пам’ятаєте, як у перші дні вторгнення не вистачало бронежилетів, шоломів, турнікетів? Волонтери вже наступного дня організовували закупівлі за кордоном, везли спорядження бусами й легковиками, передавали все просто на блокпости й передову.

Або, як тисячі людей на приватних авто вивозили цивільних із Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Харківщини, Чернігівщини, Миколаєва? Часто під обстрілами, без «зелених коридорів», ризикуючи власним життям.

Як по всій країні за лічені години з’являлися волонтерські кухні, склади допомоги, плетіння сіток, майстерні ремонту? Люди просто приходили після роботи або замість роботи, бо відчували, що потрібні саме тут і зараз.

І таких історій – безліч. Щоразу, коли щось здається неможливим, волонтери це роблять. Закривають один запит і одразу беруться за наступний.

Окрема подяка волонтерам нашого Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу – четвертий рік поспіль ви у команді і не зупиняєтесь, коли важко, продовжуєте робити більше, ніж можете і підтверджуєте просту істину: сила – у єдності.